Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д [Е] Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
енклітика
-и, ж. , лінгв. Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного та утворює разом із ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: енклітика


матиме такий вигляд: Що таке енклітика