емпіризм
-у, ч. 1》 Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значенням теоретичних узагальнень і логічного мислення нехтує або зовсім його заперечує.
2》 книжн. Схильність до практичної діяльності на шкоду теоретичним узагальненням.
Повзучий емпіризм зневажл. — вивчення окремих фактів без розкриття їхніх зв'язків і законів розвитку, вузький підхід до явищ, що вивчаються.