Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
емпіреї
-їв, мн. , книжн. 1》 У давньогрецькій міфології – найвища частина неба, наповнена вогнем і світлом, де жили боги.
2》 перен. Висота, височінь.
Витати в емпіреях — фантазувати, плекати нездійсненні мрії.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: емпіреї


матиме такий вигляд: Що таке емпіреї