Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д [Е] Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
ельф
-а, ч. У старогерманській міфології – доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ельф


матиме такий вигляд: Що таке ельф