Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
елемент
ч. 1》 род. -а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер).
Біогенні елементи — елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення.
Гальванічний елемент — хімічне джерело струму, яке складається з електродів і електроліту, уміщених в одну посудину.
Радіоактивний елемент — хімічний елемент, який може піддаватися радіоактивному розпаду.
Токсичні елементи — хімічні елементи, які здатні нагромаджуватися у харчових продуктах та організмі людини та за певних концентрацій можуть викликати токсикози різного ступеня.
Хімічний елемент — сукупність елементарних частинок, характерна для атома певної речовини, що має свій знак і порядковий номер у періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва або Міжнародній таблиці хімічних елементів (довга форма).
2》 род. -а. Складова частина чого-небудь.
|| спец. Деталь якого-небудь спорудження, обладнання, механізму.
|| Окрема грань, риса чого-небудь.
Графічний елемент — складова частина об'єкта, яка може використовуватися для побудови відтворюваного зображення.
Елемент даних — у системах обробки інформації – порція даних, в контексті використання якої відсутній спосіб виділення з неї порції, відмінної від неї самої.
Елемент інтегрованої мікросхеми — частина інтегрованої мікросхеми, що виконує певні функції і не може бути виділена як самостійний виріб.
Елемент пам'яті — в системах обробки інформації – пристрій, що зберігає найменшу одиницю даних.
Елемент програми спец. — структурна одиниця програми: блок, процедура, цикл, оператор.
Керований елемент — елемент об'єкта керування або автоматизованої системи (АС).
Керівний елемент — елемент, що реалізує процес керування.
Основний елемент — елемент об'єкта, системи, необхідний для виконання основних функцій без використання резерву.
Резервний елемент — елемент, призначений для виконання функцій основного елемента в разі його відмови.
3》 Неподільна одиниця множини.
4》 род. -у, тільки мн. , книжн. Основи чого-небудь, початкові знання в якій-небудь галузі. Елементи мовознавства.
5》 род. -у, збірн. і мн. Представники якої-небудь соціальної групи.
6》 род. -а, розм. Про людину, особу (перев. з негативними рисами).
7》 род. -а. Прилад для одержання електричного струму за рахунок енергії, що виділяється внаслідок хімічної реакції. Сухий елемент.
8》 Те саме, що батарейка 2).
9》 Джерело струму у портативній радіоапаратурі, кварцевих годинниках тощо.
Біогенні елементи — елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення.
Гальванічний елемент — хімічне джерело струму, яке складається з електродів і електроліту, уміщених в одну посудину.
Радіоактивний елемент — хімічний елемент, який може піддаватися радіоактивному розпаду.
Токсичні елементи — хімічні елементи, які здатні нагромаджуватися у харчових продуктах та організмі людини та за певних концентрацій можуть викликати токсикози різного ступеня.
Хімічний елемент — сукупність елементарних частинок, характерна для атома певної речовини, що має свій знак і порядковий номер у періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва або Міжнародній таблиці хімічних елементів (довга форма).
2》 род. -а. Складова частина чого-небудь.
|| спец. Деталь якого-небудь спорудження, обладнання, механізму.
|| Окрема грань, риса чого-небудь.
Графічний елемент — складова частина об'єкта, яка може використовуватися для побудови відтворюваного зображення.
Елемент даних — у системах обробки інформації – порція даних, в контексті використання якої відсутній спосіб виділення з неї порції, відмінної від неї самої.
Елемент інтегрованої мікросхеми — частина інтегрованої мікросхеми, що виконує певні функції і не може бути виділена як самостійний виріб.
Елемент пам'яті — в системах обробки інформації – пристрій, що зберігає найменшу одиницю даних.
Елемент програми спец. — структурна одиниця програми: блок, процедура, цикл, оператор.
Керований елемент — елемент об'єкта керування або автоматизованої системи (АС).
Керівний елемент — елемент, що реалізує процес керування.
Основний елемент — елемент об'єкта, системи, необхідний для виконання основних функцій без використання резерву.
Резервний елемент — елемент, призначений для виконання функцій основного елемента в разі його відмови.
3》 Неподільна одиниця множини.
4》 род. -у, тільки мн. , книжн. Основи чого-небудь, початкові знання в якій-небудь галузі. Елементи мовознавства.
5》 род. -у, збірн. і мн. Представники якої-небудь соціальної групи.
6》 род. -а, розм. Про людину, особу (перев. з негативними рисами).
7》 род. -а. Прилад для одержання електричного струму за рахунок енергії, що виділяється внаслідок хімічної реакції. Сухий елемент.
8》 Те саме, що батарейка 2).
9》 Джерело струму у портативній радіоапаратурі, кварцевих годинниках тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: елемент
матиме такий вигляд: Що таке елемент
матиме такий вигляд: елемент
матиме такий вигляд: Що таке елемент