електричний
-а, -е.1》 Прикм. до електрика.
|| Такий, що пов'язаний з електрикою, властивий їй.
|| Який дає електрику (у 2 знач. ). Електричний генератор.
|| Яким тече електричний струм.
Електричне коло — сукупність з'єднаних між собою провідниками джерела струму та споживачів електричної енергії, в яких струм виконує роботу.
Електричне поле — одна з форм прояву електромагнітного поля; створюється електричними зарядами, а також при зміні в часі магнітного поля.
Електричний заряд — властивість матерії, притаманна певним елементарним частинкам і пов'язана з їх електромагнітною взаємодією.
Електричний опір — фізична величина, що характеризує протидію провідника чи електричного кола еклектричному струмові.
Електричний струм — упорядкований рух електично заряджених частинок у речовині.
2》 Який діє за допомогою електрики.
|| Який утворюється електрикою.
3》 Який має органи, що утворюють електричні розряди. Електричний вугор. Електричний скат.