еклетизм
-у, ч. 1》 Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е. – 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до стирання відмінностей між ученнями й школами.
2》 Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів.
3》 перен. Відсутність оригінальності і самостійності.