екватор
-а, ч. , геогр. Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі.
Екватор кришталика анат. — лінія, що відділяє передню поверхню кришталика від задньої.
Екватор ока — найбільша окружність очного яблука у фронтальній площині.
Магнітний екватор фіз. — уявна замкнена лінія на земній поверхні, що сполучає точки, в яких вертикальна складова напруженості магнітного поля Землі та магнітне нахилення дорівнюють нулю.
Небесний екватор астр. — велике коло небесної сфери, що являє переріз сфери площиною, перпендикулярною до осі світу.