езофагіт
-у, ч. Запалення слизової оболонки стравоходу.
Виразковий езофагіт — езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу.
Геморагічний езофагіт — форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах.
Гострий езофагіт — езофагіт, що виникає внаслідок дії на внутрішню оболонку стравоходу хімічних речовин, гарячої їжі, іонізуючого випромінювання, при інфекційних захворюваннях.
Катаральний езофагіт — найпоширеніша форма гострого езофагіту, що характеризується набряком і гіперемією внутрішньої оболонки стравоходу.
Некротичний езофагіт — форма гострого езофагіту; спостерігається при тяжкому перебігу скарлатини, кору, черевного тифу та ін.
Хронічний езофагіт — езофагіт, що виникає внаслідок повторної дії на внутрішню оболонку стравоходу різних подразників.