Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дюбель
-я, ч. Чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у стіну; в тупому кінці є отвір з різьбою, куди вгвинчують шуруп.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дюбель


матиме такий вигляд: Що таке дюбель