духовний
-а, -е.1》 Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її.
|| Зв'язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін.
|| розм. Нематеріальний, нетілесний.
2》 Стос. до релігії, церкви, належний їм; прот. світський.
|| Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами.
|| Який є служителем релігійного культу.
|| Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви.
|| у знач. ім. духовні, -них, мн. , розм. Служителі релігійного культу.
Духовна музика — музика релігійного змісту, яка виконується в церквах, костьолах і супроводжує богослужіння.
3》 у знач. ім. духовна, -ної, ж. , заст. Те саме, що духівниця.