дутися
дуюся, дуєшся і дмуся, дмешся; мин. ч. дувся, дулася, дулося; мн. дулися; наказ. сп. дмися, дмімося, дміться; недок. , розм. 1》 Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися.
|| Підніматися вверх, розтягуватися, розширюватися внаслідок збільшення об'єму.
2》 перен. Набирати поважного вигляду, триматися зарозуміло, гордовито.
3》 перен. , на кого – що. Виявляти невдоволення ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися.
4》 тільки дуюся, дуєшся, фам. З азартом, із захопленням грати в яку-небудь гру.