Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дутик
-а, ч. , розм. 1》 Предмет із порожниною всередині, наповненою повітрям; надутий предмет.
2》 Людина з повним обличчям.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дутик


матиме такий вигляд: Що таке дутик