дурниця
-і, ж. , розм. 1》 Щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця.
|| Предмет, що не заслуговує на увагу, не вартий нічого.
|| у знач. присудк. сл. Не варте уваги.
2》 Нерозумний, необдуманий, безглуздий учинок.
|| Безглузді, позбавлені розумного змісту слова, вирази, думки.
3》 рідко. Те, що дістається даром.