Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дурник
-а, ч. , розм. 1》 Не зовсім розумна людина; людина з розумовими вадами.
|| Уживається як лайливе слово.
2》 Про нетямущих, недосвідчених, наївних людей – з відтінком пестливості (перев. при звертанні до малолітніх).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дурник


матиме такий вигляд: Що таке дурник