дудка
-и, ж. 1》 Народний духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої трубки з отворами.
2》 Трубка з порожнистого стебла, стовбура рослини.
3》 спец. Сигнальний інструмент у вигляді трубки з розширеним кінцем.
4》 перен. , розм. Про вузьку одежу, яка щільно облягає тіло.
5》 мн. Горбки на лобі козулі, з яких пізніше розвиваються роги.