дублет
-а, ч. 1》 Другий екземпляр якого-небудь предмета; один із двох однакових предметів.
Етимологічні дуплети лінгв. — слова, спільні за походженням і тому фонетично подібні, які внаслідок різних причин розійшлися значеннями.
2》 мисл. Одночасний постріл з обох стволів двоствольної мисливської рушниці.
3》 муз. Подвійний регістр в органі.
4》 Підроблений дорогоцінний камінь, склеєний з двох частин, з яких верхня – справжній дорогоцінний камінь.