Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дубити
дублю, дубиш; мн. дублять; недок. , перех. Обробляти шкуру або іншу сировину вимочуванням у спеціальному розчині або настої певних рослин.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дубити


матиме такий вигляд: Що таке дубити