друк
-у, ч. 1》 тільки одн. Процес виготовлення друкованої продукції; друкування.
Вийти з друку — з'явитися опублікованим.
Випустити друком — надрукувати; бути опублікованим.
2》 тільки одн. Текст, відтворений друкарським способом.
|| Зовнішній вигляд надрукованого, що визначається особливістю букв, шрифту, характером зображення, способом друкування і т. ін.
Високий (глибокий) друк — елементи друку (виступи та заглибини на папері), які відчуваються на дотик.
Ірисовий (райдужний) друк — поступовий перехід одного кольору захисної сітки (малюнків), виконаної суцільними лініями без розривів, в інший.
Неперервний друк — друк, за якого візерунок, розташований на протилежних кінцях однієї сторони банкноти (цінного папера) або розташований по всій банкноті, утворює закінчений малюнок при сполученні країв банкноти.
Орловський друк — різкий перехід одного кольру в інший без розриву і зміщення ліній малюнка.
Плоский друк — спосіб поліграфічного друку, за якого зображення лежать в одній площині з папером.
3》 тільки одн. Галузь виробництва, що займається виготовленням друкованої продукції; видавнича й друкарська справа.
4》 тільки мн. Зведення друкованих пам'яток.