Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дрібниця
-і, ж. 1》 Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.
|| перев. мн. Деталі, подробиці.
|| у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. Розмінюватися на дрібниці.
2》 Предмет невеликого розміру і другорядного значення.
3》 тільки мн. , діал. Дрібушки (див. дрібушки I 1)).
-і, ж. 1》 Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.
|| перев. мн. Деталі, подробиці.
|| у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. Розмінюватися на дрібниці.
2》 Предмет невеликого розміру і другорядного значення.
3》 тільки мн. , діал. Дрібушки (див. дрібушки I 1)).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: дрібниця
матиме такий вигляд: Що таке дрібниця
матиме такий вигляд: дрібниця
матиме такий вигляд: Що таке дрібниця