древній
-я, -є.1》 рідко. Те саме, що стародавній.
|| у знач. ім. древні, -ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому.
Древні мови — латинська і давньогрецька мови, санскрит, іврит і т. д.
2》 розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин).
|| Який існує багато років, зношений (про предмети).