Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
драпіжник
дряпіжник, -а, ч. , розм. Той, хто оббирає, обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка.
|| Той, хто краде, грабує, вбиває.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: драпіжник


матиме такий вигляд: Що таке драпіжник