дохід
-ходу, ч. Гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.).
Валовий дохід — частина валової продукції у грошовому виразі, що включає новостворену вартість.
Госпрозрахунковий дохід — частина доходу, що надходить у повне розпорядження підприємства.
Державний дохід — грошові ресурси, що надходять державі у процесі розподілення та перерозподілення національного продукту.
Дохід від акцій — сума дивідендів і зростання курсової вартості акцій.
Дохід від вкладу — дохід власника грошей, що їх внесено на зберігання до банку чи іншої фінансової установи.
Дохід від приросту капіталу — дохід підприємства внаслідок зростання курсу акцій, продажу частини активів за цінами, що перевищують ціни їх придбання, тощо.
Дивідендний дохід — дохід підприємства, одержаний ним за рахунок акцій інших підприємств, які йому належать.
Емісійний дохід — дохід держави, який одержується від випуску в обіг надлишкових грошей.
Заявлений дохід — дохід, відображений у документах, що їх представляють у податкові служби.
Інвестиційний дохід — дохід від інвестицій в цінні папери тощо.
Монетний дохід — дохід, що його отримує держава від карбування монет.
Національний дохід — а) вартість, наново створена протягом визначеного періоду в народному господарстві країни; б) частка валового суспільного продукту, яка залишається за відрахуванням матеріальних затрат.
Номінальний дохід — дохід без урахування інфляції, купівельної спроможності грошей, рівня цін тощо.
Пасивні доходи — доходи, що їх отримує підприємство як проценти, дивіденди, страхові виплати, відшкодування тощо.
Процентні доходи — доходи, які підраховуються пропорційно до часу нарахування та суми активів.
Фіскальні доходи — доходи державної скарбниці.
"Чисті" доходи — доходи за винятком витрат на їх одержання.