Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дострочувати
-ую, -уєш, недок. , дострочити, -рочу, -рочиш, док. , перех. 1》 Закінчувати строчити; строчити до кінця, до певної межі.
2》 розм. Закінчувати писати; дописувати що-небудь. Дострочити лист.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дострочувати


матиме такий вигляд: Що таке дострочувати