Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
достойник
-а, ч. , заст. Особа, що має вищий духовний, військовий чин або обіймає керівну урядову посаду.
-а, ч. , заст. Особа, що має вищий духовний, військовий чин або обіймає керівну урядову посаду.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: достойник
матиме такий вигляд: Що таке достойник
матиме такий вигляд: достойник
матиме такий вигляд: Що таке достойник