Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
доручений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до доручити.
|| доручено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: доручений


матиме такий вигляд: Що таке доручений