Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дорога
-и, ж. 1》 Смуга землі, по якій їздять і ходять.
|| Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь.
Головна дорога — дорога з покриттям стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками.
2》 Місце для проходу, проїзду.
|| перен. Доступ куди-небудь, можливість потрапити куди-небудь.
Заказати дорогу — закрити доступ кому-небудь кудись.
3》 Перебування в русі (йдучи або їдучи куди-небудь).
4》 у знач. присл. дорогою. Під час руху, подорожування куди-небудь.
5》 Правильний напрямок для руху кого-небудь.
|| перен. Напрямок діяльності, шлях розвитку.
По дорозі — а) в одному напрямку з ким-небудь; б) попутно, мимохідь.
Туди й дорога кому — хто-небудь того й заслуговує, не вартий співчуття.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дорога


матиме такий вигляд: Що таке дорога