Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
допит
-у, ч. , юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь.
-у, ч. , юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: допит
матиме такий вигляд: Що таке допит
матиме такий вигляд: допит
матиме такий вигляд: Що таке допит