Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
докучати
-аю, -аєш, недок. , докучити, -чу, -чиш, док. Повторюванням, одноманітністю дій, слів і т. ін. неприємно вражати; набридати.
|| перен. Не давати спокою, мучити, турбувати (про почуття, хвороби, думки і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: докучати


матиме такий вигляд: Що таке докучати