Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
докінчувати
-ую, -уєш, недок. , докінчити, -чу, -чиш, док. 1》 перех. і з інфін. Доводити почате до кінця; закінчувати.
2》 перех. Завдавати кому-небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: докінчувати


матиме такий вигляд: Що таке докінчувати