Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
доволікати
-аю, -аєш, недок. , доволокти, -очу, -очеш; мин. ч. доволік, доволокла, доволокло і доволочити, -очу, -очиш, док. , перех. Волочучи, доставляти кого-, що-небудь до якогось місця.
|| розм. З великими труднощами вести кого-небудь або нести що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: доволікати


матиме такий вигляд: Що таке доволікати