Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
довіритель
-я, ч. , юр. 1》 Той, хто видав кому-небудь довіреність.
2》 Сторона договору доручення, фізична чи юридична особа, що довіряє виконання певних юридично значимих дій іншій особі (повіреному) від імені і за рахунок першого.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: довіритель


матиме такий вигляд: Що таке довіритель