Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
довіку
присл. Усе життя; до кінця життя.
|| Завжди, вічно.
|| Ніколи.
Не забути довіку — див. забувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: довіку


матиме такий вигляд: Що таке довіку