Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
добудовник
-а, ч. Той, хто доводить будування чого-небудь до кінця.
-а, ч. Той, хто доводить будування чого-небудь до кінця.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: добудовник
матиме такий вигляд: Що таке добудовник
матиме такий вигляд: добудовник
матиме такий вигляд: Що таке добудовник