добувати
-аю, -аєш, недок. , добути, -уду, -удеш; мин. ч. добув, добула, добуло; наказ. сп. добудь; док. 1》 перех. Діставати, роздобувати кого-, що-небудь.
|| Заробляти працею.
|| Брати що-небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимось.
|| перен. Досягати чого-небудь у впертій боротьбі, наполегливою працею.
2》 перех. Виймати, витягувати звідки-небудь.
3》 перех. Діставати з надр землі, з морських глибин.
|| Одержувати що-небудь, переробляючи сировину.
4》 перех. і без додатка, рідко. Те саме, що народжувати.
5》 перех. і неперех. Служити або просто перебувати де-небудь певний час, строк, до певного часу, строку.