Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
добродій
-я, ч. 1》 Дорослий чоловік, перев. з привілейованих верств суспільства.
|| Форма ввічливого звертання до такого чоловіка.
2》 розм. Те саме, що добродійник.
3》 ірон. Про лиху, ненависну, небезпечну людину.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: добродій


матиме такий вигляд: Що таке добродій