добро
-а, с. 1》 Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло.
|| Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.
Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.
У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.
Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.
2》 у знач. присудк. сл. , розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.
3》 Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.
4》 ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.
5》 у знач. присл. добром, розм. , рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.
6》 Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.