Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дійсний
-а, -е.1》 Який насправді існує або існував; реальний.
|| у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче.
Дійсне число мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль.
Дійсний ринок ек. — ринок, на якому дилер може здійснити операцію на досить велику суму.
Дійсний спосіб — граматична категорія, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності в усіх формах часу.
2》 Який має законні повноваження; правомочний.
Дійсна військова служба — служба у складі кадрових військ. **
Дійсний статський радник — в Росії до 1917 р. – цивільний чин 4-го класу; давав потомственне дворянство.
Дійсний таємний радник — в Росії до 1917 р. – цивільний чин 2-го класу; особи, які його мали, посідали високі державні посади (міністр та ін.).
Дійсний член чого — звання члена деяких наукових установ, товариств і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дійсний


матиме такий вигляд: Що таке дійсний