Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дієприкметник
-а, ч. Іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована.
-а, ч. Іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: дієприкметник
матиме такий вигляд: Що таке дієприкметник
матиме такий вигляд: дієприкметник
матиме такий вигляд: Що таке дієприкметник