Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дичина
-и, ж. 1》 Дикі птахи і звірі, на яких полюють і м'ясо яких використовують як їжу.
|| М'ясо цих птахів, тварин.
2》 розм. Глухе, запустіле місце; глушина.
|| заст. , зневажл. Житель цих глухих, запустілих місць.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дичина


матиме такий вигляд: Що таке дичина