Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дичавіти
-ію, -ієш, недок. 1》 Набувати первісного, природного стану; ставати диким (у 1 знач. ).
|| Ставати спустошеним, запустілим.
2》 Відвикати від людей.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дичавіти


матиме такий вигляд: Що таке дичавіти