Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дитинець
I -нця, ч. Центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, замок.
II -нцю, ч. , розм.
Хворобливий стан у вагітних жінок і малих дітей, який супроводиться судомами і втратою свідомості.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дитинець


матиме такий вигляд: Що таке дитинець