Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дисонанс
-у, ч. 1》 муз. Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвучності; прот. консонанс.
2》 перен. Те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чомусь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дисонанс


матиме такий вигляд: Що таке дисонанс