Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дисолюція
-ї, ж. 1》 Розкладання, розчинення твердих тіл.
2》 псих. Прогресуючий розлад психічної діяльності, що відбувається в послідовності, оберненій її виникненню в процесі онтогенезу.
-ї, ж. 1》 Розкладання, розчинення твердих тіл.
2》 псих. Прогресуючий розлад психічної діяльності, що відбувається в послідовності, оберненій її виникненню в процесі онтогенезу.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: дисолюція
матиме такий вигляд: Що таке дисолюція
матиме такий вигляд: дисолюція
матиме такий вигляд: Що таке дисолюція