Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дислексія
-ї, ж. , мед. Нездатність навчитися читати.
Набута дислексія — загальна назва для будь-якої дислексії у індивіда, який спершу читав нормально.
Пряма дислексія — форма набутої дислексії, за якої пацієнт може читати слова вголос, але не розуміє їх.
Фонологічна дислексія — форма набутої дислексії, яка характеризується проблемами навчання вимовлянню слів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дислексія


матиме такий вигляд: Що таке дислексія