Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дисгармонія
-ї, ж. 1》 муз. Порушення гармонії, відсутність співзвучності; немилозвучність.
2》 перен. Розлад, порушення відповідності чого-небудь із чимсь, різнобій.
Психічна дисгармонія — перебільшений розвиток одних та (або) недорозвиток інших властивостей особи.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дисгармонія


матиме такий вигляд: Що таке дисгармонія