Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
динітробензол
-у, ч. Органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: динітробензол


матиме такий вигляд: Що таке динітробензол