Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
димити
і диміти, -млю, -миш; мн. димлять; недок. Виділяти, випускати дим.
|| Погано горіти, виділяючи багато диму.
|| перев. чим. Випускати дим під час куріння.
|| перен. Виділяти пару.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: димити


матиме такий вигляд: Що таке димити