Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дикун
-а, ч. 1》 Людина з племені, яке перебуває на рівні первісної культури.
2》 перен. , розм. Відлюдна, сором'язлива людина.
3》 рідко. Про дику рослину.
4》 розм. Той, хто відпочиває, подорожує без путівки, приватно.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дикун


матиме такий вигляд: Що таке дикун