Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
диво
-а, с. Те, що викликає подив, здивування; чудо.
|| Стан, викликаний здивуванням.
|| у знач. присудк. сл. Дивно, чудно.
З доброго дива — невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього.
На диво — надзвичайно.
-а, с. Те, що викликає подив, здивування; чудо.
|| Стан, викликаний здивуванням.
|| у знач. присудк. сл. Дивно, чудно.
З доброго дива — невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього.
На диво — надзвичайно.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: диво
матиме такий вигляд: Що таке диво
матиме такий вигляд: диво
матиме такий вигляд: Що таке диво